УКОРО́ЧУВАННЯ (ВКОРО́ЧУВАННЯ), я, с. Дія за знач. укоро́чувати і укоро́чуватися. Щороку, поряд з проріджуванням і вкорочуванням наземної частини дерева, вирізують хворі, сухі, підсихаючі й поламані гілки (Хлібороб Укр., 3, 1970, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 420.