УКО́ПУВАТИСЯ, УКОРЕНИ́ТИ, УКОРЕНИ́ТИСЯ, УКОРІ́НЕНИЙ, УКОРІ́НЕННЯ, УКОРІ́НЮВАННЯ, УКОРІ́НЮВАТИ, УКОРІ́НЮВАТИСЯ, УКОРІНЯ́ТИ, УКОРІНЯ́ТИСЯ див. вко́пуватися, вкорени́ти і т. д.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 420.