УКЛА́ДЕНИЙ¹ (ВКЛА́ДЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до укла́сти¹. Різким рухом руки Іван розкидає старанно укладену купку книжок (Кол., Терен.., 1959, 27 333); Заплетені коси, що вкладені на голові тугими витками, роблять її ще вищою (Гончар, Тронка, 1963, 79); Княгиня Ольга встала з крісла.. Та хіба ж можна рвати ряд з хозарами, укладений ще Ігорем? (Скл., Святослав, 1959, 40); Чималої популярності набув українсько-російський словник, ..відредагований, а великою мірою і укладений, Борисом Грінченком (Рильський, III, 1956, 66); Речення в мові дійових осіб п’єс Кропивницького укладені по-різному (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 357); // укла́дено, безос. присудк. сл. Всі поспішали, метушилися, по кілька разів перевіряли, чи.. добре все зв’язано і укладено (Тулуб, В степу.., 1964, 39).

УКЛА́ДЕНИЙ² див. вкла́дений¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 417.