УЗЯ́ТОК (ВЗЯ́ТОК), тку, ч., с. г. Здобич, яку беруть бджоли з квіток медоносних рослин. Цілий день клопочуть бджоли, з лип узяток беручи (Забіла, У.. світ, 1960, 80); — Коли бджола де-небудь візьме гарний взяток, то прилетить у вулик і неодмінно вкаже те місце іншим (Гуц., З горіха.., 1967, 4); // Кількість меду, зібраного в пасіці або в окремому вулику за певний проміжок часу. — Тепер у мене в пасіці рай… Бджоли гудуть… Узяток добрий… Пахне… (Коцюб., І, 1955, 461).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 413.