УЗУРПА́ЦІЯ, ї, ж. Незаконне захоплення влади в країні або привласнення чужих прав на що-небудь, чиїхсь досягнень і т. ін. Обіймемось та підемо в левади, В поля, в луги, в гаї широкошумні, Чи не розвіємо тяжкої там досади На узурпації, на захвати безумні (П. Куліш, Вибр., 1969, 366); Міжнародні обставини того часу — після узурпації гітлерівцями влади в Німеччині — були особливо складні (Смолич, VI, 1959, 135).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 409.