У́ЗОЛ, узла́, ч., діал. Вузол (див. ву́зол¹ 1-4). Забивши вікно, дід складає в узли хатні речі (Вас., III, 1960, 489).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 408.