УДА́ВЛЕНИЙ¹ (ВДА́ВЛЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до удави́ти¹.

УДА́ВЛЕНИЙ² див. вда́влений¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 384.