УГРО́БИТИСЯ (ВГРО́БИТИСЯ), блюся, бишся; мн. угро́бляться; док., розм. Загинути внаслідок аварії, нещасного випадку і т. ін. [Мирон:] З Москви я вилетів добре. А у вас — думав, угроблюсь. Сів я за тридцять кілометрів звідси, а потім машиною (Корн., II, 1955, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 381.