Про УКРЛІТ.ORG

убагнути

УБАГНУ́ТИ (ВБАГНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., перех., без додатка і з спол. що, як, чи і т. ін., розм. Те саме, що збагну́ти. Не знав же на яку ступити Еней, і тяжко горював, Чи тут остатись, чи поплити? Бо враг не всі човни забрав; І миттю кинувсь до громади Просить собі у ней [неї] поради, Чого собою не вбагне (Котл., І, 1952, 106); Згадуючи, що довелося йому побачить уночі, він добре не тямив і не здужав убагнуть: чи то йому снилось, чи справді наяву усе те діялось (Стор., І, 1957, 343).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 351.

вгору