ТІПАНИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що прочуха́н. Олекса не міг примиритися з думкою, що стільки трудів, стільки боротьби, голоду, страху, риску та ще впереді [попереду] батькова тіпанина — і все те за пусто-дурно (Хотк., Довбуш, 1965, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 145.