ТЮТЮ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що тю́кати 1. Навздогін йому свистіли й тютюкали (Бойч., Молодість, 1949, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 335.