ТЮРЛЮ́КАТИ, аю, аєш, недок. Видавати сюркотливі звуки (про коників, цвіркунів і т. ін.); сюрчати. У хаті спокійно й заколисливо тюрлюкав цвіркунець (Ю. Янов., І, 1954, 290).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 335.