ТУ́ЗАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм., рідко. Штовхатися, битися (звичайно кулаками). Жінка кричить: давай мені віжки! А я кажу: сам поганятиму! Тузались отак собі обоє, тузались (Сл. Гр.); Дітвора почала тузатись (Свидн., Люборацькі, 1955, 30).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 314.