ТРІ́ЩИНКА, и, ж. Зменш. до трі́щина. Почав [Василько] хряпати затвором об зубок [гармати].. Зубок був уже з тріщинкою. За третім разом він хруснув і впав на землю (Панч, II, 1956, 164); Під час збирання врожаю картоплі часто привертають увагу окремі бульби, на поверхні яких помітні темні плями з тріщинками (Наука.., 8, 1958, 36); Він зустрічає сина поглядом і коротким кивком голови.. Невідомо, коли з’явилась між ними непомітна тріщинка, яка зараз уже встигла вирости в широченну прірву (Собко, Срібний корабель, 1961, 161).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 280.