ТРУХА́Н, а́, ч., діал. Індик. * У порівн. Тітка Клавда розсміялась, аж шкіра на її шиї затряслась, як у старого трухана (Вільде, Пов. і опов., 1949, 188).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 303.