ТРУ́НОЧОК, чка, ч. Пестл. до тру́нок¹. — От тут недалечка пивничка… Труночок там такий, що тільки ковтай та бровами підкидай… (Вовчок, VI, 1956, 280).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 299.