ТРУДОВИ́Й, а́, е́.

1. Стос. до труда (у 1 знач.), пов’язаний з трудом, із працею. — При вступі до інституту тепер, як відомо, вимагається трудовий стаж… (Гончар, Тронка, 1963, 115); Налагодження трудової дисципліни, — думав Дорош, — це організаційна справа, але є ще й інший бік — економічний стан артілі (Тют., Вир, 1964, 138); Трудова атмосфера мимоволі захоплювала й Олега (Донч., Вибр., 1948, 164); Казкові мрії — це не пуста вигадка. Мрії ці тісно пов’язані з тисячолітньою трудовою і суспільною діяльністю людей (Нар. тв. та етн., 2, 1957, 31); Можна назвати велику кількість українських народних пісень, зміст яких зберіг давню трудову основу (Мист., 6, 1955, 6); // Який виявляється в праці. Усвідомлення трудящими того, що вони працюють не на експлуататорів, а на себе, на своє суспільство, народжує трудовий ентузіазм, новаторство, творчу ініціативу, масове соціалістичне змагання (Програма КПРС, 1961, 13); Письменники наші повинні сміливіше, ширше, глибше відображати риси нашої дійсності, трудові — найбільші в світі — подвиги радянського народу (Рильський, IX, 1962, 174); // Сповнений праці. Частіш та частіш почало западати йому на думку його трудове життя у своїй кривобокій хатині (Мирний, IV, 1955, 230); Як я люблю у години ясні на світанні З сонцем разом починати свій день трудовий! (Дор., Єдність, 1950, 3); Ніколи жодним словом не потакнув [батько] синові, лише своє правив, навертав його на свою трудову дорогу (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 295); // Який супроводжує працю, викликаний працею. Дружно гупають довбні та ломи, цюкають сокири й лунають притишені трудові крики: «ра-зом! ра-зом! гу-ух!» (Головко, II, 1957, 348); // Добутий, зароблений працею, одержаний за працю. Так оттакого [про скарби] наш Масляченко як наслухався, так йому вже і не хотілося трудову копійку заробляти (Кв.-Осн., II, 1956, 229); Людині страшно, коли горить її домівка. І її добро — чесне, трудове колгоспне добре — горить на землі (Ю. Янов., І, 1958, 263); В тата орден трудовий… От який він, тато мій! (Нех., Хочу буть.., 1949, 7); // Який грунтується на праці, на застосуванні праці. В соціалістичному саду зімкнеться новий цикл людського життя — і благородне трудове виховання дитини, і відрадне, трудове в міру сил, буття старості (Довж., І, 1958, 488); Сергій закінчив трудову школу зі мною (Голов., Крапля.., 1945, 53); // Славний своїми традиціями в труді. — Ми працюватимем для фронту, не шкодуючи сил! А ви мусите повернутися до зими переможцями — інакше трудова республіка вас не прийме! (Гончар, II, 1959, 302); Майже половину залізної руди, яка добувається в Радянському Союзі, дає трудовий Кривбас (Наука.., 9, 1962, 19); // Працьовитий (про руки). П’ятдесят десятин одними молитвами не засієш, не заволочиш. Треба рук, дбайливих, трудових рук (Ковінька, Кутя.., 1960, 26).

Трудова́ а́рмія, іст. — з’єднання Червоної Армії, які тимчасово використовувалися на відбудові народного господарства в період 1920-1921 рр. Застосування цілих трудових армій, із збереженням армійського апарату, може бути виправдане лише остільки, оскільки необхідно зберегти армію в цілому для воєнних завдань (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 61); На бій з розрухою йшла трудова армія (Цюпа, Україна.., 1960, 54); Трудова́ кни́жка — документ встановленого зразка, в якому записані відомості про стаж роботи, про нагороди за працю, заохочення й т. ін. кожного робітника, службовця чи колгоспника. Хай трудова книжка з фото, засвідчена підписом і печаткою, стане особистим посвідченням колгоспника, дзеркалом його трудової діяльності (Хлібороб Укр., 1, 1966, 23); Трудова́ коло́нія — виправний заклад для неповнолітніх правопорушників, у якому перевиховують шляхом прищеплення трудових навиків і залучення до суспільно корисної праці. Найближча від Троянівки станція — Охтирка. Їхати треба через Грунь, ..далі — піски, соснові бори, Ворскла, монастир на горі, в якому розмістилася дитяча трудова колонія (Тют., Вир, 1964, 50); Трудова́ уго́да — договір між підприємством і нештатним працівником про виконання якої-небудь роботи; Трудові́ резе́рви див. резе́рв.

2. Який живе зі своєї праці. За дружбу всіх народів щиру! За щастя сонячне — проти негод! Над людськістю вселюдський прапор миру Несе радянський трудовий народ! (Рильський, III, 1961, 72); Свою військову роботу Фрунзе не уявляв без найтіснішого контакту з трудовим населенням тих місць, де доводилось діяти його військам (Гончар, II, 1959, 407); Грай, бандуро! Згадай командира Олександра Яковича, увесь рід його трудовий (Панч, О. Пархом., 1939, 171).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 295.