ТРУДНЮ́ЩИЙ, а, е, розм. Дуже трудний (у 1, 2 знач.). — Завжди я беру найважчу із усіх труднющих справ (Тич., Зростай.., 1960, 43).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 295.