ТРУБОПРО́ВІ́Д, о́во́ду, ч. Система щільно з’єднаних труб і арматури для переміщення на віддаль рідин, газів, сипких тіл і т. ін. Магістральний трубопровід, який підводить гарячу воду, укладають на глибині 60-70 см в дерев’яних або цегляних рівчаках (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 22); Транспортування газу по трубопроводах дуже економічне (Наука.., 12, 1957, 3); Трубопроводи бувають двох видів: напірні і самопливні (Інж. геод., 1959, 284).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 291.