ТРОЯ́КИЙ, а, е. Який проявляється у трьох різновидах; який стосується трьох сторін чого-небудь; потрійний.

Троя́ке зі́лля, фольк. — те саме, що тройзі́лля 2. Ой пошлю я вдівоньку по крутій горі, Щоб збирала трояке зілля на чари мені (Чуб., V, 1874, 31).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 288.