ТРО́ШЕЧКА, присл., діал. Зменш.-пестл. до тро́шка. Два якісь панове.. майже на руках винесли його догори сходами і ввели до покою.. — Нічого, нічого, — шептом мовили панове. — Видно, пан добродій трошечка теє… (Фр., IV, 1950, 49).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 286.