ТРОТУА́РИК, а, ч. Зменш. до тротуа́р. В повній безпеці Валерик міг себе почувати лише на водокачці та за металевою оградою саду, в оцих надійних зелених хащах, подалі від тротуариків (Гончар, Таврія, 1952, 243).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 285.