ТРО́СТКА, и, ж., рідко. Зменш. до трость 1. На тому кріслі сидить пан Іван.., тонкою тросткою підпирається (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 284.