Про УКРЛІТ.ORG

триніг

ТРИНІ́Г, но́га, ч., рідко. Те саме, що трині́жок. Ярослав блукав безлюдним парком, йому хотілося пити, він помітив поставленого на триніг шланга, з якого пружинистою цівкою струменіла на квітник вода (Мушк., День.., 1967, 34); Кассандра пише Сівілінську книгу на довгому пергаменті. Коло неї великий триніг з запаленим куривом (Л. Укр., II, 1951, 255); Цар встав з тринога і пішов.. до свого намету (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 485).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 265.

вгору