ТРИКО́, невідм., с.

1. Вовняна чи напіввовняна тканина візерунчастого плетива для верхнього одягу. Він був убраний в піджак та панталони з дешевенького простого трико (Н.-Лев., IV, 1956, 506); Сором дивитися: костюм [у Крамаренка] дорогий, ленінградське трико, а фасончик? ..Карикатура, гідна олівця Кукриніксів (Мур., Свіже повітря.., 1962, 110); За останні три роки в легкій промисловості України освоєно нові вироби. Це.. шерстяні тканини — драп-флаконе, трико костюмне, тканини пальтові (Наука.., 1, 1957, 4).

2. Трикотажний театральний або спортивний костюм, який щільно облягає тіло. На арену вийшли морські гімнасти ..Мужчини й хлопці одягнуті в білі морські штани з лампасами, білі сорочки з чорненькими краватками. На дівчині рожеве трико (Ю. Янов., II, 1958, 139); Вона вийшла з роздягалки у спортивному трико (В ім’я Вітч., 1954, 13); // Трикотажні жіночі штанці, панталони. — О! Ви їх не знаєте, — озвалася й Сонечка, що поралась біля чувалів, виймаючи зелені й сині трико в пачках (Кучер, Трудна любов, 1960, 127).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 258.