ТРИЗУ́БЕЦЬ, бця, ч. (Triglochin L.). Багаторічна, придатна для корму тваринам трав’яниста болотяна, лугова й т. ін. рослина, плід якої при дозріванні розпадається на три однонасінні частини. Фон рослинного покриву.. утворює тризубець морський. Це багаторічна кореневищна рослина. Стебло без листків, до 80 см заввишки. Листки прикореневі лінійні (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 112); Тризубець болотний.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 258.