ТРАНСПЛАНТО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до трансплантува́ти; // у знач. прикм. У клініці [Ризького інституту] було двічі прооперовано одного хворого — і обидва рази трансплантована кістка розсмоктувалась. У таких випадках доводиться ампутувати ногу (Наука.., 3, 1967, 41).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 231.