ТРАГЕДІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. трагеді́йний. Трагедійність змісту «Землі» не позбавляє фільм оптимізму (Укр. кіномист., II, 1959, 22); Важка, похмура музика другої частини [Четвертої симфонії Б. Лятошинського] гнітить своєю трагедійністю (Мист., 5, 1965, 10); Баладність Драчевих творів у загостреній чутливості поета, в трагедійності його світовідчування, в суворій і мужній музиці бою, яка завжди звучить у його віршах (Вітч., 1, 1968, 194).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 223.