ТРАВИ́ЧЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до трави́чка. Росла, росла травиченька Та й посихать стала, Ждала мати з війська сина Та й плакати стала (Укр. лір. пісні, 1958, 520); Висохне водиченька, Виросте травиченька, Розцвіте садок (Гл., Вибр., 1957, 270).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 220.