ТОРІ́К, присл. Минулого року, у минулому році. Спала [дівчина] й виглядала Козаченька молодого, Що торік покинув (Шевч., І, 1963, 3); Думав я про Криворівню, та лякає мене, що й там буде холодно й вогко, як торік (Коцюб., III, 1956, 315); Ще торік на схилах вона нарвала зілля, висушила, склала в торбинку й повісила на сухому місці (Чорн., Визвол. земля, 1959, 103).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 204.