ТОРФ’ЯНИ́Й, а́, е́. Те саме, що торфо́вий. М’яка з торф’яною кришкою земля пружинила під колесами (Стельмах, II, 1962, 83); Гітлерівці знали, що надходить Жовтневе свято, і, певно, навмисне загадали всім селянам виходити на торф’яні розробки (Панч, В дорозі, 1959, 124); Торф’яна промисловість; Торф’яний насос.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 211.