ТО́РСАННЯ, я, с. Дія за знач. то́рсати. У відповідь на Гнатове брутальне торсання в актриси [М. Заньковецької] чути якийсь істеричний чи то плач, чи то сміх (Минуле укр. театру, 1953, 109); Звичайно, я враз заснув. Прокинувся від енергійного торсання за плечі (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 116).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 209.