ТОРИ́ГАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., діал. Торгати. Одразу починає пекти й торигати в грудях (Вас., II, 1959, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 204.