ТОРГУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. торгува́ти й торгува́тися. [Петро (сам):] От і починаються ті пужмірки [жмурки], де немає місця ні добрій думці, ні чесному вимірові… де одно ошукування та обдурювання, торгування людьми, перепродування всього святого!.. (Мирний, V, 1955, 159); Мовчали боги, мовчав і Родим. Тільки вже як починали занадто докучати з своїм торгуванням йому купці, то відбуркував їм глухим басюрою: «Так» або «Ні» (Загреб., Диво, 1968, 34).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 202.