Про УКРЛІТ.ORG

торговельний

ТОРГОВЕ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Стос. до торгівлі. — Я купець:.. маю діла торговельні: скуповую та перепродую пшеницю, — сказав Копронідос (Н.-Лев., III, 1956, 366); Хазяїн задріботів перед високим турком, почав кланятись, бідкаючись на війну, що тяжко прикрутила і його торговельні справи (Кучер, Голод, 1961, 376); Ленін надавав особливого значення торговельним відносинам Радянської держави з буржуазними країнами, як одному з найважливіших факторів, що сприяють тривалому мирному співіснуванню двох систем (Рад. Укр., 22.І 1954, 2); // Признач. для торгівлі. З підлітка працюючи на торговельних суднах, він нібито встиг уже побувати в далеких плаваннях (Гончар, Таврія, 1952, 227); Зароїлося на нанашковім подвір’ї, немов на торговельному майдані (Ков., Світ.., 1960, 115); Торговельний пункт; // У якому зосереджена торгівля. За своїм державним устроєм Дубровник був схожий на торговельні міста на зразок Венеції чи Новгорода (Мист., 4, 1956, 35); Торговельний центр.

Торгове́льна мере́жа — сукупність магазинів, рундуків, палаток і т. ін. у якійсь місцевості, у якомусь районі. Надійка, звичайно, знала Юлія Віталійовича, хоч сказати певно, хто він, так і не змогла б.. Чула: обіймає якусь чималеньку посаду в органах міської торговельної мережі (Коз., Листи.., 1967, 176); Торгове́льна пала́та: а) у СРСР та інших соціалістичних країнах — громадська організація, створена для сприяння розвиткові економічних, зокрема зовнішньоторговельних, зв’язків між країнами; б) у капіталістичних країнах — одна з форм об’єднання торговельно-промислової буржуазії; Торгове́льний капіта́л — частина суспільного капіталу, зайнята в сфері обігу товарів.

2. Який займається торгівлею. Це [виконання наказів виборців] сприяло розширенню мережі комунально-побутових і торговельних підприємств, шкіл, медичних і дитячих дошкільних закладів (Ком. Укр., 6, 1975, 45); Торговельна компанія; Торговельний працівник.

3. Який є предметом торгівлі. Торговельний хліб; Торговельне вугілля; // Який виробляє продукцію для торгівлі, ринку; товарний.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 202.

вгору