Про УКРЛІТ.ORG

тор

ТОР1, а, ч. Геометричне тіло, утворене обертанням круга навколо осі, що лежить у площині цього круга й не перетинає його. Хмари дозоряної матерії стискуються не у сферу, а через обертання — у тіло, що прибирає форми тора, або, просто кажучи, бублика (Наука.., 7, 1969, 12).

ТОР2, у, ч., зах. Колія. * Образно. Отець Кралевич спішно переводив розмову на інші тори (Хотк., Довбуш, 1965, 145).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 199.

вгору