ТОНКОСТВО́ЛИЙ, а, е. Який має тонкий ствол, з тонким стволом. Мисль ясна, мов плуг у полі, Важку б орала цілину, — За мир, за труд, за гомін волі, Щоб сурми грали тонкостволі Проти війни, — не на війну! (Мал., Звенигора, 1959, 204); Тонкостволі молоді горобини обіч дороги розвішують на своєму гіллі такі багаті убори, що несила відірвати від них погляду (М. Ол., Чуєш.., 1959, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 191.