Про УКРЛІТ.ORG

тонковерхий

ТОНКОВЕ́РХИЙ, а, е. Який звужується догори, з гострою верхівкою. Межи білих хаток цвіте й вишня рясна, й тонковерха тополя пахучим листом шелестить (Вовчок, І, 1955, 180).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 190.

вгору