ТОЛКУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., розм., рідко. Розмовляти між собою, з ким-небудь; радитися. Як умію, так і навчаю… Розказую їм [синам] і про те, і про друге — толкуюся з ними (Вовчок, І, 1955, 274); Цілий день тупцювалися та толкувалися одрадяни, не знаючи, що їм робити (Мирний, IV, 1955, 244).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 180.