ТОВСТОСТЕ́БЛИЙ, а, е. Який має товсте стебло, з товстим стеблом. Товстостеблу соломку завантажуватимуть окремо від тонкостеблої, бо для вимочування їм потрібна неоднакова кількість днів (Колг. село, 6.VІІ 1954, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 168.