ТОВА́РНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. това́рний 1; належна якість, що робить предмети, продукти, матеріали придатними для продажу. Важливим резервом збільшення продажу молока державі є підвищення його товарності (Рад. Укр., 23.III 1963, 1); Товарність зерна тут, у південному степу, була найвищою, бо родили нечувані врожаї (Літ. Укр., 22.XI 1968, 1); // Здатність виробляти товари. Зростала товарність старшинського господарства [на Україні у XVIII ст.] (Іст. УРСР, І, 1953, 337); На основі збільшення виробництва сільськогосподарських продуктів зросла товарність колгоспів (Колг. Укр., 4, 1959, 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 162.