Про УКРЛІТ.ORG

тиховодий

ТИХОВО́ДИЙ, ТИХОВО́ДНИЙ, а, е. З тихою, без хвиль, водою. Вертаюся на тиховодий став, До гри метеликів, до сонних синіх квітів (Рильський, Поеми, 1957, 216); Відкривається дивовижна картина: тиховоде, вкрите килимом з ряски озеро, оточене зеленими, як рутвяний вінок, берегами (М. Ол., Леся, 1960, 110); // З повільною спокійною течією. Село притулилось над берегом вузенької, тиховодої річечки (Коз., Серце матері, 1947, 37).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 132.

вгору