Про УКРЛІТ.ORG

тирчак

ТИРЧА́К, а́, ч., діал. Стирчак. * У порівн. Тепер тої долини й не видно; невеличкі гіллячки височезних верб, мов тирчаки бур’яну, визирають з-під снігу (Мирний, III, 1954, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 122.

вгору