ТИРАНІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до тира́н 2 і тирані́я 2. Тиранічна влада; Тиранічні закони.

2. перен. Свавільний, деспотичний. За багато десятиріч свого тиранічного управління колонізатори принесли поневоленим народам страшенні злидні і безправ’я (Ком. Укр.. 2, 1961, 42).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 120.