ТИНЬКА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до тинька́р. Митька взяв одного чорноробочого вивчити тинькарської справи (Коп., Вибр., 1948, 63).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 115.