ТЕХМІ́НІМУМ, у, ч. Сукупність знань, досвіду в певній галузі техніки, необхідних для робітника відповідного фаху. Четверо терноградців уже складають спеціальний гірничий техмінімум (Собко, Нам спокій.., 1959, 113); // Виробничо-технічне навчання робітників на підприємствах без відриву від виробництва, що дає таку сукупність знань. Курси техмінімуму.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 103.