ТЕТРАЕ́ДР, а, ч., мат. Правильний чотиригранник, кожна грань якого являє собою трикутник; трикутна піраміда. Трикутна піраміда називається інакше тетраедром; усі чотири грані такої піраміди — трикутники (Геом., II, 1954, 38); В день перекриття [Дніпра] з обох берегів почали скидати в проран, підготовлений заздалегідь, кам’яні брили, залізобетонні тетраедри (Наука.., 9, 1963, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 103.