ТЕСТЬ, я, ч. Батько дружини. Сердитий каявсь [Латин] од душі, Що тестем не зробивсь Енею (Котл., I, 1952, 278); Тесть поставив йому клуню, дав за Гапкою пару волів і корову (Н.-Лев., III, 1956, 355); Безбородько, дізнавшись про захворювання свого майбутнього тестя, дуже стурбувався цією вісткою (Вільде, На порозі, 1955, 311).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 102.