ТЕРПЕНТИ́Н, у, ч., спец. Смолиста пахуча рідина, що виділяється із стовбура хвойного дерева при його надрізуванні і складається зі смоляних кислот та скипидару; живиця. З модрини одержують венеціанський терпентин, дубильні речовини (Колг. Укр., 4, 1958, 39); Дослідженням встановлено, що терпентин не має будь-яких подразних і токсичних властивостей і стимулююче впливає на ріст тканин і загоювання ран (Наука.., 11, 1963, 59).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 95.