ТЕРПЕ́НИ, ів, мн. (одн. терпе́н, у, ч.), спец. Ненасичені вуглеводні, які є складовою частиною рослинних ефірних олій. В повітрі соснового лісу озону в десять раз більше, ніж у повітрі листяних паркових насаджень, оскільки живиця під впливом сонячного проміння виділяє терпени (Наука.., 9, 1956, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 94.